ВИЗНАЧЕННЯ ЗНОСОСТІЙКОСТІ ПАРКЕТНОЇ ДОШКИ

Анотація

Існує численна кількість різних видів і методів експериментальних випробувань, які імітують різного роду навантаження лакованих поверхонь, що використовуються. Основними показниками якості лакованих поверхонь дерев'яних підлог є адгезія, еластичність, ударостійкість, зносостійкість і стійкість до різних рідин, механічних пошкоджень, стиранню тощо. Під час тесту дерев’яних покриттів на зносостійкість лабораторні випробування повинні моделювати умови експлуатації дерев'яних підлог. Однак, переважно всі методи експериментальних випробувань є стандартизовані, але деякі з них не дають можливість щодо визначення мінімальних вимог або контрольних значень певних технічних властивостей різних лакофарбових поверхні. Що в свою чергу створює певну дилему для технологів або навіть споживачів, які, як очікується, визначають вимоги до якості певної продукції. У статті представлено результати експериментальних досліджень щодо визначення коефіцієнту стирання поверхневого шару паркетної дошки та встановлення класу її стійкості до стирання за результатами Табер-тесту. Вони можуть слугувати відомостями для відповідних властивостей дерев’яних поверхонь підлоги та бути спрямовані на більш краще пізнання інформації про експериментальні випробування підлогових покриттів на зносостійкість.