ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ВОДОПОГЛИНАННЯ ТЕРМІЧНОМОДИФІКОВАНОЇ ДЕРЕВИНИ

Автор(и)

  • Ю.В., Цапко (Київський національний університет будівництва і архітектури)
  • О.П., Бондаренко (Київський національний університет будівництва і архітектури)
  • О.Ю., Цапко (Київський національний університет будівництва і архітектури)
  • К.О., Каверин (Київський національний університет будівництва і архітектури)

DOI:

https://doi.org/10.31713/budres.v0i47.66

Анотація

Проведено аналіз щодо процесу термічного модифікування деревини, яка була отримана шляхом контрольованого процесу піролізу нагрівання деревини (> 180 °C), що викликає деякі хімічні зміни в структурах компонентів клітинної стінки (лігнін, целюлоза та геміцелюлоза), з метою підвищення її довговічності. Доведено, що у процесі термічного модифікування відбувається розпад геміцелюлоз і аморфної частини целюлози, зниження водопоглинання, а також зменшується кількість речовин, які є середовищем для розвитку грибків. Крім того, лігнін і утворений псевдолігнін проходить процес полімеризації і перерозподілу по об’єму клітини та надають стінкам клітин більшої густини, твердості, підвищують гідрофобність (відштовхування води), тим самим зменшують її здатність вбирати вологу і набрякати. Полімеризований лігнін заповнює внутрішню порожнину клітини – формується закрита пориста структура з низькою здатністю зв’язувати воду. Встановлено, що найбільш результативним параметром зниження таких речовин є температура та час витримки. Наведено результати водопоглинання, визначено залежність на основі яких розраховано коефіцієнт дифузії при водопоглинанні. При термічному модифікуванні деревини протягом 6 годин водопоглинання знижується у понад 10 разів, що дозволяє використовувати її на об’єктах з підвищеною вологою.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-19

Номер

Розділ

Статті