ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ: СВІТОВІ СТАЛІ ПРАКТИКИ ТА УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.31713/budres.v0i48.49Анотація
Термомодернізація є одним із шляхів підвищення енергоефективності будівель та скорочення викидів парникових газів. Актуальність проблеми термомодернізації в Україні спричинена великою кількістю старих будинків різних категорій, які споживають майже третину кінцевої енергії в державі. Для енергозабезпечення будівель використовують переважно різні види викопного палива, спалювання якого призводить до погіршення якості атмосферного повітря, значних викидів парникових газів, насамперед СО2, що зумовлює посилення парникового ефекту, зростання температури довкілля і кліматичних змін, які проявляються як глобальне потепління планетарного масштабу. Масштабна термомодернізація будівель може стати одним з дієвих інструментів як зниження енергозалежності України від викопних палив, так і успішного впровадження процесів декарбонізації у будівельній галузі. Зважаючи на війну, процес термомодернізації будівель відбувається в недостатньому обсязі і стосується насамперед напрацювання першочерговості виконання завдань, що будуть реалізовуватись у післявоєнний час і полягатимуть у модернізації існуючих будівель для досягнення ними стандарту будівель з «нульовими викидами». Такі заходи є важливими для виконання прийнятих Україною зобов’язань як асоційованого члена Європейського Союзу щодо проведення декарбонізації для регулювання кліматичних змін в контексті скорочення викидів парникових газів.
Питання впровадження нових енергоефективних дерев'яних конструкцій у малоповерховому будівництві має важливе значення, адже сучасна термомодернізація вимагає швидких, точних та екологічно чистих будівельних рішень. Негативний потенціал глобального потепління запропонованого стінового елемента свідчить про те, що його можна вважати конструкцією, що наближається до нульового енергоспоживання.